ѹтрѣи д҃нь призъвавъ ˫а. нъ не тѹ абиѥ обличааше ихъ. нъ ˫ако же издалеча притъчами нагон˫а гл҃ааше къ нимъ. хотѧ ѹвѣдѣти ѥже къ богѹ тъщаниѥ ихъ. ЖФП XII, 38г.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
нагонити — див. наганяти … Український тлумачний словник
нагонити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нагонити — гоню, ниш, Пр. Досягти однакового рівня з тим, хто рухається спереду; наздогнати кого небудь … Словник лемківскої говірки
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
збирати — I = зібрати 1) (когось / щось в одному місці), скупчувати, скупчити, купчити, згромаджувати, згромадити; зосереджувати, зосередити, концентрувати, стягати, стягувати, стягти, стягнути, підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути (у великій… … Словник синонімів української мови
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати … Словник синонімів української мови
